Лілійники та лілії: опис, класифікація, догляд

Зміст:

  • Лілійники
  • Лілії

Вибираємо лілійники та лілії. Щоб  не заплутатись в широкому асортименті на сайті FLORIUM.UA, давайте  розглянемо кожну з цих рослин.

Лілійники

У липні подвір’я міста починають прикрашати великі кущі з помаранчевими квітками. Вони живуть тільки день, але на гілках багато бутонів, що приймуть естафету квітування наступного дня. Майже місяць вулиці прикрашені жовтогарячими спалахами. Це лілійник або гемерокалис (калька з англ.). Іноді його називають лілією. Але це помилка, бо лілія зовсім інша рослина.

Батьківщина лілійника — Далекий Схід (Китай, Корея, Японія, південні Східного Сибіру). І тому ця квітка добре витримує і зими, і засухи. У себе на батьківщині рослина не тільки окраса садів. Вона зазвичай використовуються в їжу у вареному і тушкованому вигляді.

 

Перші гібриди лілійника були виведені у Ньо-Йоркському ботанічному саду у 30-х роках ХХ ст. У 70-80 роки вивели тетраплоїдні сорти лілійнику. Зараз вже точна кількість сортів невідома. Підібрав сорти та види, можна розтягнути квітування лілійника на все літо.

Партнери

Вже стало шаблоном ствердження Карела Чапека, що ця квітка інтелігентного ледаря. Крім того, вона швидко заповнює вільний простір у квітнику та «не дає жодного шансу» бур’янам. А відросле листя лілійника сховає засохле листя тюльпанів ( якщо не планується викопування). Також воно стане чудовим тлом для лілій або гладіолусів. У квітниках лілійник поєднують з ірисами, хостою, рудбекією, мальвами, декоративною цибулею, дельфініумом або ехінацеєю тощо. Рослини при цьому комбінують за гармонійними поєднанням кольорів та форм.

Класифікація лілійників

Єдиної класифікації лілійників не існує, описують рослини по комплексу ознак: типом вегетації, розміром рослини та квітки, часом квітування та формою квітки.

Лілійники розділяють

  • за типом вегетації на сплячі, вічнозелені та напіввічнозелені;
  • часом цвітіння – надранні (початок червня), ранні (середина червня), середньоранній (кінець червня-початок липня), середній (середина липня початок серпня), середньопізні (середина серпня) пізні (кінець серпня) над пізні (вересень).

Цікаво, що нові сорти майже всі мають ремонтантні властивості (з невеликим періодом спокою та миттєве повторне цвітіння).

Також лілійники розділяють за розміром квітки:

  • мініатюрні (до 7,5 см) маленькі (від 7,5 см до 11 см),
  • великоквіткові (від 11,5 см),
  • надвеликі (від 17 см).

Крім розміру квітки, рослини ділять за висотою квітконоса:

  • карлики,
  • низькорослі,
  • середньорослі
  • високі.

Палітра кольорів лілійників дуже багата, не існує тільки синього та чисто-білого кольорів. Забарвлення квітки може бути одноколірне або однотонне, багатобарвне, двоколірне, двотонне. Пелюстки багатьох сучасних гібридів глянцеві, тому виблискують на сонці. Цей ефект називають «напилення». Розрізняють діамантове, золоте, а також срібне напилення.

Розділення за формою квітки: прості, махрові, павукоподібні, незвичайної форми, полімери та мультіформи.

Проста форма квітка може бути: кругла, пласка, неформальна, назад загнута, зіркоподібна, трикутна, лілійна.

Догляд

Я дуже люблю лілійник за це розмаїття. Зазвичай цю рослину поливаю раз на тиждень, раз на місяць підживлюю. Прополюю навесні, щоб прибрати молоді рослини пирію. Потім листя рослини набере силу і сам переможе вже бур’яни (карликові та низькорослі такої властивості не мають, треба постійно прополювати). Зазвичай лілійник дуже витривала рослина, але й на неї є шкідники. Бутонами та листям ласують листоїди – жуки-пожежники, колорадські жуки, слимаки, бронзівки, клопи, коренями ласують личинки хрущів та дротяники.

Коли шкідників невелика кількість, то просто збираю. Проти личинок хрущів та дротяників розвожу настоянку попелу раз на місяць, що є водночас і підживленням рослини, якщо ж шкідників велика кількість використовую хімічні засоби.

Лілії

Якщо лілійник багаторічна коренева рослина, то рослина зі подібною назвою «лілія» має цибулину. Багато хто плутає лілію зі лілійником, хоча вони дуже різні. Лілійник має корені, довге листя росте зі кореневої шийки, на квітконосі листя не має. У лілії замість коренів – цибулина, на стеблі листя і квітка росте зі стебла. Якщо лілійник буває ремонтантний, з повторним квітуванням, то лілія квітує тільки раз на сезон. Квітка лілійника живе тільки день, в лілії — майже тиждень.

Азіатські гібриди

На відміну від лілійника, лілія має більш чітку класифікацію.
За Міжнародним регістром лілій усі сорти й види розділено на 9 груп. Перший розділ лілей за Міжнародної класифікації (1997) має назву азіатські гібриди, або як ласкаво називають «азіатки».

Назву лілей цього розділу дано тому, що сорти мають східноазіатське походження. Лілеї цього розділу мають добру морозостійкість та засуховитривалість, хвороб, не потребують особливої уваги, добре розмножуються. Для сортів лілей азіатських гібридів, які були виведені на території СРСР характерні пристеблові бульбочки у пазухах листя, сучасні та закордонні сорти не мають бульбоносності. До розділу входять також тигрова, пенсильванська або даурська, поникаюча і карликова. При класифікації азіатські лілії розділені на кілька підгруп: Брашмакі або Розмальовані, Двокольорові, Фієста, Танго, Піксі або ще за авторами (гібриди Орехова, Кіреєвої, Зайцевої). Було виведено навіть махрові лілії азіатських гібридів. Азіатки починають квітувати в кінці червня, основні сорти квітують у липні,  група тигрових лілей квітує у серпні. В мене з’явилися спочатку сорти «Розовая дымка», «Золотая птица», «Ночька» та «Рябинка». Потім з’явилася «Цитронелла»

Мартагон гібриди

Зараз в моєму саду є також і інші сорти азіаток і усі вони чарівні.
Другій розділ – це матаргон гібриди. Об’єднують сорти та гібриди, що мають східне походження Китай, Японію, Далекий Схід. За формою квітки матаргон гібриди чалмовидні.

Дуже морозостійкі, стійкі до хвороб та надзвичайно декоративні, багатоквіткові. Розростаються дуже повільно. Використовується для так званих «диких садочків», які імітують куточки дикої природи.

Кандідум лілії

До третього розділу входить лілея Мадонни, або лілія кандідум. Походить з Близького Сходу із регіону Середземномор’я, зокрема Балкан і островів Греції. У садах ця лілея з давніх-давен, тому її можна вважати найдавнішою садовою квіткою, бо її зображення були знайдені на мурах мінойського палацу Кносс на Криті. Свою назву «Лілея Мадонни» квітка отримала за часи Середньовіччя, коли Благовіщення або Введення в храм зображували Діву Марію із білою лілеєю.  На жаль, ця чарівна квітка нестійка до хвороб. Дуже полюбляють її хрущі та бронзівки (особливо бронзівки золотисті). Розвиток лілеї кандідум відрізняється від інших лілій: весною вона розвивається, квітує на початку літа, у червні, потім стеблина відмирає, а восени, у вересні знову розвивається розетка листя.

Інші гібриди

До 4 розділу увійшли Гібриди, що отримані від північноамериканських видів.
До 5 розділу увійшли Гібриди довгоквіткової. Вирощується в теплицях. Дуже примхлива.

Трубчасті гібриди

До 6 розділу увійшли Трубчасті Гібриди, отримані від лілії королівської. Ці рослини прийшли до наших садів із Китаю та Бірми, тому потребують багать світла, виростають високі та мають сильний аромат. Головне — не садити ці квіти перед вікнами, оскільки їх стійкий запаморочливий аромат може стати причиною сильного головного болю. Потребують легкого ґрунту зі невеликою або нейтральною кислотністю. Дуже примхливі.

Орієнтальньні лілії

7 розділ лілій мають східні гібриди, інколи ніжно називають орієнталі. За формою квітки східні гібриди діляться на 4 групи: трубчасті, чашоподібні, плоскі, чалмовидні. У цій групі — так само, як і серед азіаток, — є не тільки дво-, а й триколірні лілії. Орієнтальні лілії мають східне походження. У догляді Орієнталі непрості, схильні до вірусних і грибних захворювань, дуже примхливі красуні. Ці лілії воліють добре дреноване місце з пухкої кислим ґрунтом.

Інші гібриди

До 8 розділу увійшли гібриди між ліліями 1, 5, 6 і 7 розділів, переважно Лонгіфлорум-Азіатікум (ЛА) і Ориенталь-Трубчасті (ОТ).

Всі дикорослі види лілій і їх різновиди увійшли до 9 розділу.
Знання до якої групи відноситься рослина допомагає обирати квітку з певними вимогами до догляду; без розчарування від загибелі  пестунчиків, що потребувала зовсім інших умов вегетації.

Досвідчений садовод Олеся

 

Опубликовано: 04.06.2019

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Задать вопрос

    Контакты