Чорнобривці в поетичній культурі
З середини липня до майже жовтня повітря пахтить чорнобривцями, що прикрашають традиційні букетики зі голівками маку на свято Маккавею або Перший Спас, які рясно прикрашають міські клумби та сільські двори.
Пісня «Чорнобривці» на слова Миколи Сингаївського є в репертуарі багатьох співаків.
Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю…
Про ці квіти складають вірші:
Поспішаю… Та все ж зупиняюся…
Неповторна картина оця:
Пломеніють на клумбі, згораючи,
Чорнобривців гарячі серця.
Заплету я багрянець у косу,
Ніби сонця жаринку ясну.
Чорнобривці, ви, кольору осені,
Мабуть, мрієте про весну?
(Лариса Пасько)
Походження назви
Увійшли вони у легенди та обряди, вживалися у народній медицині.
Наукова назва даної квітки, пішла від імені онука давньоримського бога Юпітера — Тагеса. Тагес, або Тагет мав здатність пророкувати майбутнє і був зовні доволі привабливим. Мабуть, тому Чорнобривцем називали красеня-хлопця.
В Україні чорнобривці ще називають «оксамитцем» від фактури пелюстків, що мали оксамитову, бархатисту фактуру та «повняки».
За назвою квітки, святкові чоботи, що були зшиті з жовтої та чорної шкір мали назву чорнобривці. Цікаві назви в цієї квітки в Китаї — це «квітка десяти тисяч років», там їх вважають символом довголіття, у Великобританії їх називають «золотом Мері», в Німеччині вони отримали назву «студентські квіти» або «турецька гвоздика».
Класифікація чорнобривців
Існує багато видів чорнобривців, але в найбільш поширені 3 види (прямостоячі, відхилені й тонколисті).
Чорнобривці поділяють за:
- висотою куща;
- формою суцвіть.
По висоті куща розрізняють:
- Гігантські (90-120 см);
- Високорослі (60-90 см);
- Середньорослі (45-60 см);
- Низькорослі (25-45 см);
- Карликові (до 20 см).
За формою суцвіть чорнобривці бувають:
- прості;
- напівмахрові;
- махрові;
- анемоноподібні;
- гвоздикоподібні;
- хризантемоподібні.
Способи вирощування чорнобривців
Вирощують чорнобривці через розсаду або висівають прямо у ґрунт. У відкритий ґрунт чорнобривці можна висівати в кінці квітня — початку червня (до Трійці). Сходи з’являються в залежності від погоди та вологості ґрунту на 5-10 день після посіву. Цвітіння почнеться орієнтовно з середини липня.
При вирощуванні розсади раніше інших, в середині березня, висівають чорнобривці прямостоячі. Чорнобривці відхилені та тонколисті сіють на початку квітня. При вирощуванні чорнобривців через розсаду, цвітіння почнеться в червні. Щоб сіянці вийшли здоровими, потрібні пухка, поживна земля, рівна температура 18-22 ° С і помірний полив. Хоча сіянці чорнобривців вважаються невибагливими, краще брати для посіву свіжий ґрунт.
Помічено, що фітонциди, які містяться в коренях, стеблах і листках чорнобривців перешкоджають розвитку грибкових захворювань не тільки у самих квітів, але і служать чудовим захистом для тих рослин, які ростуть поруч з ними. Тому садівники створюють своєрідні квіткові бордюри навколо грядок з помідорами, капустою, перцем або кущами смородини, аґрусу, малини. Також чорнобривці не дають відкласти яйця метелику білану капустяному на капусту або листя салату.
Використання в обрядах і святах
Хоча чорнобривці є одним із квіткових символів України, але родом вони із Мексики й звідки у XVI столітті були завезені конкістадорами в Іспанію, а потім поширилися по Європі, Малій Азії й так далі. У Мексиці чорнобривці вважаються квіткою мертвих, і обов’язково ними прикрашають частування для мертвих, могили, цвинтарі, церкви, вівтарі до Дня всіх святих.
В Індії й Таїланді чорнобривцями прикрашають весілля та фестивалі. Широко використовують чорнобривці в індуїстської релігії. Наприклад, в Непалі, під час фестивалю Дипавали, який символізує перемогу добра над злом, гірляндами з чорнобривців оформляють дверні отвори та вікна будинків, офісів, торгових комплексів, чорнобривці вколюють в волосся і навіть наряджають ними тварин. У В’єтнамі чорнобривці є одним з головних новорічних прикрас і означають довге життя. Татуювання із зображенням чорнобривців, що символізує довголіття та вірність, використовують таємні кримінальні спільноти Китаю.
Їхній духмяний насичений запах асоціюється з рідною домівкою, мамою, Україною. Ці квіти, хоч і прибули до нас 400 років тому з Мексики, стали символом нашої рідної землі.
З повагою, досвідчений садівник Олеся.
Читайте також Шлях до кольорової гармонії в саду.
Опубликовано: 24.09.2019