Фрітілярія — дивовижна квітка з сімейства Лілейних. Його народна назва – рябчик, а зовні бутон нагадує тюльпан. При всій екзотичності, фрітілярію легко виростить на своїй клумбі навіть садівник-початківець. А придбати саджанці можна у розпліднику вибираючи з найкращих сортів.
Особливості та види
Батьківщиною рябчиків вважаються гори Афганістану та Ірану, схід Гімалаїв. Назва латинська, у перекладі «шахова дошка», і дана на честь незвичайного забарвлення бутону. Фрітілярія — цибулинний багаторічник метрової висоти з дзвінковими квітками, об’єднаними в суцвіття. Відтінки пелюсток зустрічаються червоні, білі, помаранчеві, бузкові.
Рябчик цвіте лише у травні, а більшу частину року живе у вигляді цибулини під ґрунтом. Ландшафтні дизайнери успішно поєднують фрітілярії з флоксами, півоніями, ліліями. Розрізняють понад сто видів рябчиків, а популярністю користуються кілька сортів фрітілярій:
- імператорська (любить водойми та галявини);
- Едуарда (частіше висаджується у ставків);
- шахова (підходить для альпійських гірок та газонів);
- кавказька;
- камчатська.
Рябчики з дрібними квітками зазвичай висаджують на кам’янистих луках, у міксбордерах. Розмножується рябчик двома способами: насінням та дитячими цибулинами.
Посадка
Фрітілярії не надто вимогливі – для гарного росту та цвітіння їм досить теплих та сонячних ділянок саду, з родючим пухким ґрунтом. Допускається легка півтінь. Намагайтеся уникати сусідства з деревним корінням і великими культурами. Застою води у ґрунті також бути не повинно.
Висадка проводиться у першій половині вересня. Якщо посадити згодом, культура не встигне зміцніти і не дасть квітів наступного року. Цибулини можна придбати заздалегідь і зберігати в тирсі, обмежив перебування на повітрі. Ділянку перед посадкою треба перекопати і внести трохи перегноя або золи. Посадка великих цибулин проводиться на глибину в 20 см, дрібних — в 10 см. Дистанції між рябчиками дотримуйтесь у 15-20 см. Імператорські та інші великі фрітілярії повинно розділяти не менше 40 см. У посадкові лунки на шар піску бажано закласти невеликий шар перегною з домішкою піску. Підходить і компост, що перепрів. Після висадки землю треба замульчувати сухим листям або лапником.
У наших широтах рябчики рекомендують щороку пересаджувати, щоб уникнути захворювань. Цибулини молодняку треба викопати і зберігати до висаджування у сирому піску. Цибулини дорослих фрітілярій витягують через 3 роки, коли надземна частина рослини відмерла. Після відмирання листя цибулини дістають із ґрунту, і пару місяців тримають у піску або тирсі при температурі в 30 градусів. Потім до повторної висадки їх зберігають у прохолоді, періодично оглядаючи, чи нема ушкоджень. Восени у цибулин з’явиться дрібне коріння – воно готове до посадки.
Догляд
Доглядати рябчиків нескладно, як і лілії. Поливають рослини у сухий час, помірно. Поливати треба і після появи квітів. Коли вегетація пройшла, достатньо поливу 1-2 рази на місяць. Використовуйте лише теплу відстояну воду.
Землю навколо рябчиків розпушувати не потрібно, щоб не зачепити цибулини, достатньо видалити бур’яни. Потім на ґрунт сиплють золу і кладуть шар мульчі в 3 см з торфу або перегною.
За сезон фритилярії потребують двох підгодівель, перед цвітінням і після. Перша органічна (виключаючи свіжу органіку) з нітрофоскою, друга виключно мінеральна (сульфат калію та суперфосфат). Слідкуйте, щоб розчин із добривами не потрапив на листя.
Після тритижневого цвітіння зелень рябчика теж починає в’янути. У липні вже можна зрізати всю надземну частину, а цибулини дістати на зберігання, промивши розчином марганцівки та видаливши гниль. Місця зрізів треба продезінфувати товченим вугіллям чи фунгіцидом. Можна діставати цибулини не щорічно, лише перед розмноженням, але тоді високий ризик захворювань.
При належному відході фритилярія стійка до захворювань та шкідників. Іноді вони схильні до навал лілейних жуків і цибулинних тріщалок. Використовуйте інсектициди, щоб відвадити комах. Грибкові та вірусні інфекції рябчиків практично не зачіпають.
Новачки можуть зіткнутися з низкою проблем при вирощуванні рябчиків, але їх легко вирішити:
- Невеликі цибулини першого року можуть не дати квітів. Це нормально, вони наберуть масу і розквітнуть наступного сезону.
- При занадто пухкій і піщаній землі фрітілярії можуть вимерзнути взимку. Подбайте про них, уклавши товстий шар мульчі (15-20 см).
- Коли пелюстки обпали, решту зав’язі видаляйте, щоб цибулини не втратили зайві сили.
- Дотримуйтесь при посадці необхідної глибини. Неглибокі цибулини загниють або промерзнуть, дуже глибокі важко і довго проростають, і не дадуть бутонів.
Читайте також все про штамбові рози: посадка, вирощування, обрізка.
Опубликовано: 12.10.2022